Немає, все-таки в цій продюсерській грі в угадайку поміщений своєрідний шарм.
Поттеріана, ударившись в нескінченну зміну імен на спинці режисерського крісла, стала своєрідним чорним ящиком, який начебто з усіх боків такий же, як і всі колишні - той же автор у вигляді місіс Роулінг, ті ж персонажі на чолі із славною трійцею (чутки про розрив контракту якими в черговий раз не виправдалися), ну, пару героїв убила уява пані письменниці, деякі стали помітно рідше з’являтися на екрані із-за творчих переваг своїх виконавців (а то і речей куди менш переборних), але загалом, в теорії, ми з разу в раз дивимося один і той же фільм, в якому діти-герої дорослішають разом з глядачами і разом з фільмом (насправді куди швидше, ніж належить героям, але тут вже нічого не попишеш).

Це в теорії. На практиці ж (навіть рахуючи і перші дві частини, зняті одним Крісом Коламбусом), фільми все-таки разниє, що загального між легко-казковою першою серією, догонятельно-загонятельной четвертою і трэшово-похмурою третьою, на мій скромний погляд самої гідної, куароновськой серією поттеріани? Формально - герої і всі ці топонимо-магічні словеса, насправді ж - майже нічого. Тому кожного разу приходивши в зал після чергових півтора років, ми знову не знаємо, чого чекати від фільму.

Які запчастини з товстої книжки наберуть для сценарію продюсери цього разу? Чи буде квіддіч (ні, не буде, звикайте, панове фанати, не до вашого квіддіча нині продюсерам), коли нарешті вже Гарі поцілує Салі (поцелуєт-поцелуєт, це ще трейлери проспойлерілі), коли вже Волан де Морт покаже личко (теж - все відомо), так само як і на скільки волосків буде у фіналі один від одного і від смерті, зрозуміло (сатанинський сміх за кадром).
А якщо серйозно, то всі ці інгредієнти, включаючи тривалу на три серії втечу з Азкабана (вже дві втечі, вількомен Хелена Бонем-Картер), і інші пророцтва «для службового користування» можуть на виході лягти так і сяк, їх можуть забути або пригадати посолити, а можуть зробити і солодке блюдо, такий рахат-лукум для фанатів. І адже наперед ні за що не вгадаєш.

Tags: джоан роулінг, експекто патронум, кріс каламбус, розгнівані кентаври












